Мурашина кислота (харчова добавка E 236) - безбарвна рідина, розчинна у бензолі, гліцерині, ацетоні, толуолі. Мурашина кислота є першим представником в ряду карбонових кислот. У харчовій промисловості мурашина кислота використовується в якості добавки-консерванту з міжнародним кодом E 236. Хімічна формула мурашиної кислоти: CH2O2 або HCOOH.
У природі мурашина кислота зустрічається в кропиві, хвої, деяких фруктах, їдких виділеннях бджіл, мурах та інших комах.
У 1671 році вперше була вивчена і описана мурашина кислота. Тоді англійський натураліст Джон Рей взяв речовину в достатній кількості у великої кількості мурах і описав її властивості. Тоді ж речовина і отримала назву - «мурашина кислота».
Вперше синтезував мурашину кислоту з синильної кислоти французький хімік Джозеф Гей-Люссак, а в 1855 році інший французький хімік, Марселен Бертело, розробив синтез мурашиної кислоти з окису вуглецю. Схожий метод синтезу використовується і сьогодні.
Мурашину кислоту (добавку E 236) одержують хімічним шляхом, різними методами. Найпоширеніший промисловий метод отримання - це реакція монооксиду вуглецю з гідроксидом натрію. Здійснюється цей метод у два етапи: монооксид вуглецю під тиском пропускають через нагрітий гідроксид натрію, а потім форміат натрію обробляється сірчаною кислотою і продукт проходить вакуумну перегонку. Крім того добавку E 236 можливо отримати окисленням метанолу та розкладанням гліцеринових ефірів щавлевої кислоти. Добавка E 236 також є побічним продуктом, у виробництві оцтової кислоти (добавка E 260) рідкофазним окисленням бутану.
Консервант E 236 дуже небезпечний у концентрованому вигляді, і при контакті з шкірою навіть у невеликих кількостях викликає сильні хімічні опіки. Ділянка, на яку потрапила мурашина кислота, біліє, потім стає схожою на віск і навколо неї утворюється біла облямівка. Промивання розчином солі потрібно провести негайно, оскільки кислота легко проникає через жировий шар шкіри. Пари мурашиної кислоти можуть пошкодити дихальні шляхи і очі. При попаданні в організм у великих кількостях добавка E 236 викликає пошкодження зорового нерва і приводить до сліпоти, а також провокує розвиток важкого некротичного гастроентериту. Дослідження, що проводяться на тваринах, показали, що при систематичному споживанні мурашиної кислоти можуть виявлятися генні мутації, а також виникати захворювання печінки і нирок.
Але не можна не відзначити, що мурашина кислота швидко переробляється і виводиться з організму. Тому в розчинах з низькою концентрацією добавка E 236 має місцевоподразнюючі, місцевоанестезуючі та протизапальні властивості. Також мурашина кислота стимулює лібрацію біологічно активних сполук, що розширюють судини і впливають на згортання крові.
У харчовій промисловості добавка E 236 використовується як консервант при виробництві безалкогольних напоїв і консервованих овочів. Крім того, консервант E 236 іноді можна зустріти в кондитерських виробах.
Інші застосування мурашиної кислоти:
- в сільськогосподарській промисловості, як консервуючий і антибактеріальний агент при заготівлі корму;
- в текстильній промисловості, при протравному фарбуванні вовни і в якості відбілювача під час дублення шкіри;
- у бджільництві, для боротьби з паразитами;
- у хімічній промисловості, як розчинник.
Харчова добавка E 236 дозволена для використання в Російській Федерації. В Україні добавка E 236 не входить в список добавок, дозволених для використання у харчових продуктах.
